Селафорт для собак — 2,6-5 кг

Селафорт для собак

 Протиопаразитарний лікарський препарат для лікування та профілактики ентомозів, викликаних блохами, вшами та вологоїдами, отодектозу, саркоптозу, анкілостомозу та токсокоза, а також для профілактики дирофіляріозу.

Форма випуску

Торгове найменування лікарського препарату: Селафорт (Selafort).

Міжнародне непатентоване найменування: селамектин.

Лікарська форма: розчин для зовнішнього застосування.

Селафорт у формі 12% розчину як активну речовину містить селамектин 120 мг/мл і допоміжні речовини: ізопропіловий спирт, бутилгідрокситолуол, диметилсульфоксид.

За зовнішнім виглядом препарат являє собою прозорий розчин від безбарвного до жовтого кольору або від безбарвного до коричневого, або від безбарвного до коричнево-жовтого, або від безбарвного до жовто-зеленого кольору.

Селафорт випускають розфасованим у полімерні піпетки по 1 мл (бірюзовий ковпачок). Піпетки пакують по 1 штуці в блістер, який поміщають разом з інструкцією із застосування в картонні коробки. Колір коробки та ковпачка піпетки в цій коробці однакові.

Відпускається без рецепта ветеринарного лікаря.

Фармакологічна дія

Селафорт належить до протипаразитарних лікарських препаратів групи макроциклічних лактонів.

Активна речовина препарату — селамектин має широкий спектр системного нематтоцидного, інсектицидного й акарицидного дії, активний проти нематод, комах і саркопоїдних кліщів, що паразитують у собак і кішок, маючи ларвіцидні та овоцидними властивостями, перериває цикл розвитку комах.

Фармакокінетичні властивості препарату забезпечують гарне всмоктування селамектину з місця нанесення, тривале підтримання терапевтичних концентрацій в органах і тканинах тварини, що забезпечує знищення паразитів і захист тварин від реінвазії в упродовж місяця.

Механізм дії селамектину полягає в його здатності зв'язуватися з рецепторами клітин (м'язової та нервової тканини) паразитів, підвищувати проникність мембран для іонів хлору, що викликає блокаду провідності нервових і м'язових клітин у нематод, комах, кліщів і призводить до паралічу та загибелі паразитів. З огляду на те, що в ссавців рецептори, чутливі до селамектину, локалізовані тільки в центральній нервовій системі, а селамектин не проникає через гематоенцефалічний бар'єр, отруєння собак і кішок малоймовірно.

Селафорт за ступенем впливу на організм належить до помірно небезпечних речовин (3 клас небезпеки за ГОСТ 12.1.007-76), в рекомендованих дозах не має місцево-подразнювальну, резорбтивно-токсичну та сенсибілізувальну дію, добре переноситься кішками та собаками різних порід, включно з колами та спорідненими породи собак. Препарат токсичний для бджіл, а також для риб та інших гідробіонтів.

Показання

Селафорт призначають собакам і кішкам із лікувальною та профілактичною метою у разі ентомозів, викликаних блохами, вшами та вологоїдами, отодектозу, саркоптозу, анкілостомозу та токсокарозу, а також для профілактики дирофіляріозу.

Склад:

• Селафорт у формі 6% і 12% розчину як активну речовину містить селамектин відповідно 60 мг/мл і 120 мг/мл
• ізопропіловий спирт,
• бутилгидрокситолуол,
• диметилсульфоксид.

Протипоказання

Протипоказанням до застосування є підвищена індивідуальна чутливість тварини до компонентів препарату (зокрема й в анамнезі). Селафорт не треба наносити на вологу та/або пошкоджену шкіру.

Вагітним і лактувальним самицям за потреби Селафорт застосовують після консультації з ветеринарним лікарем. Селафорт не треба застосовувати цуценятам і кошенятам молодше 6-тижневого віку.

Побічні дії

У разі застосування лікарського препарату відповідно до справжньої інструкції побічних явищ і ускладнень зазвичай не зазначається. У рідкісних випадках у котів у місці нанесення препарату можлива поява алопеції, яка зазвичай досить швидко зникає без застосування лікувальних засобів.

Спосіб застосування та дози

Селафорт застосовують собакам і кішкам через одноразове нанесення на суху неушкоджену шкіру, використовуючи піпетки різного фасування. Перед застосуванням препарату піпетку виймають із блістера і, тримаючи вертикально, натискають на ковпачок із тим, щоб проткнути носик піпетки, потім ковпачок знімають і, розсунувши шерсть між лопатками біля основи шиї, вичавлюють вміст піпетки, безпосередньо на шкіру тварини.